ІДЕНТИФІКАЦІЯ, КОМУНІКАЦІЯ, ОЦІНЮВАННЯ НАУКОВЦЯ
ІДЕНТИФІКАЦІЯ: Створення унікальних профілів дослідника в ORCID, Google Scholar, Scopus, WoS
Швидкий розвиток наукового цифрового контенту ускладнив пошук та ідентифікацію авторів конкретних досліджень. По-перше, десятки вчених з різних країн можуть мати однакові прізвища. По-друге, при перекладі іншими мовами одне й те саме прізвище в різних журналах може по-різному транслітеруватись. Водночас, розвиток міжнародних наукометричних баз потребує чіткої ідентифікації авторів. Для вирішення цих проблем створюються цифрові ідентифікатори авторів, які дозволяють поєднати автора з результатами його дослідницької діяльності.
ORCID (Open Researcher and Contributor ID) – відкритий, некомерційний проект для створення та підтримки реєстру унікальних ідентифікаторів дослідників, прозорого та повного способу представлення результатів науково-дослідної діяльності. Обліковий запис ORCID включає в себе інформацію про дослідника: прізвище, ім’я, електронну адресу, місце роботи, розширену інформацію про дослідницьку діяльність. Бачення роботи компанії ORCID полягає в тому, щоб усі, хто є частиною науково-публікаційного процесу були ідентифіковані, пов’язані зі своїми дослідженнями, не дивлячись на дисципліни, час та кордони. ORCID є частиною глобальної цифрової інфраструктури, яка допомагає науковцям обмінюватися необхідною інформацією. Для індивідуальних осіб доступ до реєстру надається безкоштовно. Вони можуть отримати ORCID ID, управляти записом результатів своєї діяльності і шукати в реєстрі інших науковців.
На підставі цього реєстраційного номера науковці забезпечують собі:
- коректну цитованість своїх статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами),
- можливість подавати свої статті в престижні міжнародні наукові видання,
- можливість формування особистого рейтингу в Українському індексі наукового цитування (проект «Наукової періодики України»),
- можливість участі в рейтингах міжнародного рівня,
- можливість брати участь у подачі заявок на гранти,
- модерувати індивідуальні профілі користувачів,
- зосереджувати в одному місці всю ключову інформацію про науковця, сферу його дослідницьких інтересів та публікаційну активність,
- дозволяє налаштувати у своєму записі підтримку інших систем ідентифікації,
- зручною особливістю ORCID, як сервісу є можливість здійснювати експорт та імпорт наукометричного контенту з інших аналогічних профілів таких, наприклад, як ResearcherID чи Google Scholar.
ResearcherID – профіль автора в БД Web of Science. Профіль створюється автоматично, як тільки з’являється нова публікація в базі. Для того, щоб можна було редагувати профіль, автору необхідно зареєструватись в базі та підтвердити профіль. Підтверджені профілі мають біля прізвища зелену позначку.
ResearcherID дозволяє :
- сформувати список власних публікацій
- визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, h-індекс)
- асоціювати свій профіль з ORCID.
AuthorID Scopus – авторський профіль в базі даних Scopus, що формується автоматично під час появи хоча б однієї статті науковця в базі.
AuthorID Scopus дозволяє:
- коригувати авторський профіль та об’єднати в ньому різні варіанти написання прізвища латиницею, обравши той, якому надає перевагу сам автор
- коригувати список публікацій автора в Scopus (видалити чужі та додати ті, яких бракує)
- визначити власні наукометричні показники (індекс цитованості, h-індекс).
Google Scholar – це безкоштовна спеціалізована пошукова система, що надає можливість авторам відстежувати бібліографічні посилання на свої статті та автоматично обрахувати деякі наукометричні показники.
БІБЛІОМЕТРИКА УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ
Бібліометрика української науки – інформаційно-аналітична ситема Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, яка надає можливість більш зручного пошуку профілів науковців у Google Академія.
Система призначена для надання суспільству цілісної картини стану вітчизняного наукового середовища, представлення його галузевої, регіональної та відомчої структури.
Джерельною базою Системи є створені вченими на платформі Google Scholar бібліометричні профілі, що містять вивірену ними інформацію про результати публікаційної діяльності.
КОМУНІКАЦІЯ: Соціальні мережі для комунікації науковців
Академічна соціальна мережа, сервіси якої дозволяють ділитись документами, ставити і відповідати на запитання учасників, шукати нові можливості для співпраці. Пропонує рішення для приватної переписки, створення професійного резюме чи портфоліо, бібліотеки публікацій, завантажених учасниками, інструменти статистики, що дають змогу проаналізувати, хто, з яких країн, за якими пошуковими запитами та як часто завантажує конкретну сторінку чи публікації. Має дошку питань і відповідей. Подібно до Zenodo та figshare надає DOI для документів безкоштовно. Розраховує для користувачів свій власний індикатор RG Score.
Як зареєструватися на ResearchGate і додати своє дослідження
Сервіс поєднує функціональні можливості бібліографічного менеджера та соціальної мережі для науковців. Допомагає шукати однодумців за дослідницькими інтересами та географічним розташуванням, створювати групи для обміну інформацією та спільної роботи. Надає статистику переглядів матеріалів і сторінок авторів.
Authorea – платформа для написання наукових, технічних документів у співпраці
Linkedin – професійний соціальна мережа для всіх.
ОЦІНЮВАННЯ: Наукометричні показники
Наукометрія розглядає науку як інформаційний процес, який характеризується багатьма вимірюваними показниками. Вплив ученого або організації на світову науку, якість наукових досліджень можна визначити, використовуючи статистичні дані – наукометричні показники.
Основними індикаторами для вимірювань є кількість публікацій та кількість цитувань.
Кількість публікацій – загальне число публікацій в певній досліджуваній базі даних за певний період. Число публікацій є індикатором дослідницької (публікаційної) активності і продуктивності, внеску в науку, визнання, популярності і престижу. Можна враховувати для автора, країни, організації, журналу тощо.
Кількість цитувань, або індекс цитування (сумарна цитованість) – це показник наукової впливовості, прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого, величина якого визначається кількістю посилань на публікацію або прізвище автора у реферованих наукових періодичних виданнях. Наявність в університеті вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативність діяльності наукового закладу в цілому.
Середня цитованість однієї статті – число посилань в середньому на одну статтю. Визначається як співвідношення загальної кількості посилань, отриманих на публікації, до загальної кількості публікацій (оцінює якість статті, вченого і організації в цілому).
НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ НАУКОВЦЯ
Індекс Xірша (h-index) – це наукометричний показник, який є кількісною характеристикою продуктивності вченого, групи вчених, університету або країни в цілому. Індекс розраховується на основі сортування цитувань робіт даного дослідника. (Вчений має індекс h, якщо h з його наукових праць цитуються як мінімум h раз кожна, в той час як решта праць цитуються не більше, ніж h раз кожна). Простота розрахунків зробила індекс Хірша популярним наукометричним показником. H-index, розрахований в різних базах, буде відрізнятися!!!
НАУКОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ВИДАННЯ
Інформація про журнали важлива для прийняття рішення щодо публікації результатів власних досліджень. Пропонуємо платформи та перелік показників, які можуть допомогти знайти видання для вивчення результатів досліджень та публікації власних.
Імпакт-фактор (ІФ або IF) – формальний чисельний показник важливості, авторитетності наукового журналу, який показує скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом 2-3 наступних після виходу років. Розраховується тільки для журналів, наявних в двох базах даних Web of Science – Science Citation Index Social та Sciences Citation Index.
Journal Citation Reports – щорічний список видань з імпакт факторами від Clarivate Analytics.
CiteScore – середня кількість цитувань, отриманих впродовж календарного року всіма статтями, опублікованими в конкретному журналі за попередні три роки. Обраховується для журналів Scopus, враховуючи статті, книги, матеріали конференцій.
SCImago Journal Rank (SJR) – складний показник, що враховує як цитованість статей журналу, так і ступінь авторитетності журналів, що посилаються, а також тематичні зв’язки між виданнями. Обчислюється для журналів Scopus.
Source-Normalized Impact per Paper (SNIP) – показник впливу джерела на статтю (Scopus), який намагається враховувати наукову галузь видання, відповідно швидкість і кількість цитувань, прийнятих в даній області. При підрахунку SNIP використовується показник «потенціал цитування», який враховує кількість цитувань журналів певної дисципліни і ступінь її охоплення наукометричними базами.
Quartile – категорія наукових журналів, що відображає рівень цитованості журналу.
За результатами ранжування кожен журнал потрапляє в один з чотирьох квартилів:
Q1 – 25% журналів з найвищими показниками цитованості;
Q2 – середньо високе положення (від 50% і до 25% з найвищими показниками цитованості);
Q3 – середньо низьке положення (від 75% до початку 50%);
Q4 – крайнє нижнє положення (нижні 25%).
Українські наукові журнали в міжнародних наукометричних базах
Всі українські журнали в міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Science